7. Періодизація зах.-укр. преси 1 пол. ХХ ст.

Періодизація – важлива проблема історіографії укр. ж-ки, розв’язання якої має не лише академічне, а й практичне значення. Є 3 групи дослідників історії ж-ки:

·                     радянські (марксистсько-ленінське розуміння суспільних процесів)

·                     діаспора (Животко)

·                     сучасні укр. дослідники (Романюк)

    Періодизацію власне західноукраїнської преси починають з її зародження. Отже, період розвитку її поділяють на 3 періоди:

    I період (1848–1861) – з моменту заснування двох перших, за словами О. Маковея, "руських газет" у Галичині – "Зорі Галицької" та "Дневника руського" і до виходу "Слова" – друкованого органу партії "москвофілів";

    II період (1862–1873) – "до голосного народного віча в Галичи, котре треба вважати початком втягнення нашого селянства до суспільної роботи. Се віче устроїло товариство ім. Качковського... З того часу настали і в нашій публїцистиці иньші вимоги, бо в суспільнім життю почав брати участь і селянин";

    III період (1873–1889) – позначений такими важливими подіями, як створення потужної на той час радикальної партії в Галичині, заборона царським урядом у 1876 році українського друкованого слова в російській Україні, а також заснування у Львові у 1879-1880 роках газет "Батьківщина", "Діло" і "Зоря" – "трьох органів, котрі свідчили про явний зріст партії народовців".

    Періодизація української преси Животка:

·                     «Початки укр. преси»

·                     «Роки 1860-1880»

·                     «Роки 1880-1905»

·                     «Роки 1860-1905 на Західній Україні»

·                     «Укр. преса за океаном»

·                     «Роки 1905-1914»

·                     «Роки укр. державності (1917-1920)»

·                     «Роки 1920-1939»

·                     «Європейська і заокеанська еміграція»

·                     «Еміграція. Друга світова війна і роки після неї»

 Періодизації Животка бракує аргументів, вона непослідовна, хаотична.