30.Студентська преса 30-х років

      В історії молодіжної преси студентська преса 30-х років посідає більш помітне місце у суспільному житті. В політично-публіцистичний лексикон того часу увійшло словосполучення «студенти 30-х років». Старше покоління, не пов’язане з націоналістичним рухом, вживала його у негативному сенсі. Чимало різножанрових публікацій стосуються цієї проблеми і допомагають з’ясувати місце, значенн, тенденції студентського руху та його преси 30-х років. Це публікації у «Студентському шляху», «Ділі», «Новому часі», «Меті», «Громадському голосі», «Новій зорі». Стимулом до створення власної студентської центральної організації у краю був Конгрес українських націоналістів, на якому було створено ОУН (28 січня – 3 лютого 1929 року). Студентське віче в Академічному домі , на якому було засуджено москвофільство і новітнє радянофільство, було організовано з ініціативи Кураєвої екзекутиви ОУН.

 15 грудня 1929 року відбулась І Краєва студентська конференція. На ній було вибрано Центральний студентський комітет. Цей орган повинен був підготувати Конгрес західноукраїнського студентства, який працював з перервами. Після однієї з них відновив роботу у грудні 1930 року, а 21-22 березня 1931 року відбулась ІІ Краєва студентська конференція. Під час цієї конференції заслуховувалось 15 резолюцій, і у десятій говорилось про необхідність видавати постійний студентський журнал для пропаганди порушених на конференції питань, для обміну думок та інформування студентства і українського громадянства про студентські справи.

      Як розвиток рішень конференції появилась одноденка «Студентський шлях».  Вплив «Студентського шляху» можна порівнювати з впливом на початку століття «Молодої України», щоправда, з тією різницею, що старше покоління на початку 30-х років ставилось до студентської молоді упереджено.  «Студентський шлях» вміщував інформацію про життя і діяльність українських студентів та їх організацій в інших державах. «Студентський шлях» активізував студентство як важливий чинник суспільно-політичного життя, утвердив націоналістичний світогляд, координував діяльність студентських структур, взаємодію  із нестудентськими організаціями, інформував про студентське життя. Публіцисти «Студентського шляху» захищали позицію молоді , нове сприймання життя, що стало реалією

      Свою позицію українське студентство з’ясувало у резолюціях, які видрукував націоналістичний суспільно-політичний тижневик «Наш клич».

      1933 р. «Студентський шлях» продовжував висвітлювати різноманітні проблеми студентського життя. Авторами статей були: В.Янів, М.Дужий, Д.Штикало, А. Романюк). 1934 року в журналі з’являються перші статті Я.Стецька «За творців нової дійсності», «За синтезу вартостей» тощо. На сторінках журналу з’являються імена О.Ольжича, Б. Антонича. В жовтні 1934 року після вбивства міністра Пєрацького  і масових арештів, НТШ як власник Академічного дому отримало листа від львівського староства, в якому говорилось, що Український Академічний Дім став пристанищем пропаганди ОУН та кузнею її роботи. Так студенти втратили Академічний Дім, а число за вересень-жовтень 1934 року стало останнім числом «Студентського шляху».

       У липні 1935 року почав виходити «Студентський вісник», неперіодичне видання студентського кружка «Рідної школи» імені Петра Могили, відповідальним редактором цього видання був В.Кох. Після перерви студент сов знову почало мало свій друкований орган, на сторінках якого виступали автори, відомі читачам завдяки публікаціям у  «Студентському шляху» . Це були: О.Ольжич, М.Дужий, В.Габрусевич, З.Кравців.  Багато публікацій було підписано криптонімами. До березня 1937 року вийшло три випуски.

      Наступне і останнє студентське видання міжвоєнної доби з’явилось влітку 1938 року. Це теж був «Студентський вісник», видавцем і відповідальним редактором був Б.Томків, але редагував журнал М.Прокоп. Журнал був продовженням студентського шляху і прагнув стати трибуною студентства, таким виданням, яке б не обмежувалось вирішенням лише професійних питань та вузьких життєвих проблем. У виданні порушувались важливі та актуальні теми. Уже в першому номері з’явились статті В.Пилипчука «Провідницька верства», «Актуальні речі» М.Прокопа, «До концепції імперіалізму» С. Осінського.

      Напередодні війни влада пильно стежила за подіями у студентському русі. У березні 1939 року відбулась VІІ Краєва конференція СУСОП. Після того як було обрано керівництво до залу увійшла поліція і заарештувала всіх присутніх. Формальна підстава була – конференція, як і  усі попередні, відбувалась нелегально. Після цих арештів «Студентський вісник» виходити перестав. Друга хвиля масових арештів прокотилась незадовго перед війною. На початку війни майже увесь студентський актив перебував у польських в’язницях і концтаборах.

      Активні дії студентства 30-х років значною мірою допомогли новому поколінню українців на шляху до продовження боротьби за українську державність.