12.Публіцистика Донцова

Талановита, радикальна, все спопеляюча публіцистика Д. Донцова, колишнього соціал-демократа, була, з одного боку, активним протистоянням більшовицькому тоталітаризму. З другого боку, це був інтегральний, як його назвали, націоналізм. Це легко пояснити історично, оскільки одному з видів тоталітаризму можна було протиставити тільки жорстоку політичну доктрину, яка б виховала рішучих, вольових і жорстоких борців за українську справу. Це особливо характерно для його основоположної праці «Націоналізм» (1926), багатьох памфлетів, рецензій, полемічних статей.

Лідери Центральної Ради були демократами, соціалістами, сповідували ліберальні погляди, а тому зазнали поразки. Він назвав їх плебеями, а їхню філософію — провансальством. Тому замість демократії — жорстока диктатура, залізна дисципліна. Замість соціалістичних догм — строго централізована влада на чолі з вождем. Замість м’якотілості й нерішучості — тверда однозначна воля. Ця доктрина була далекою від демократизму І. Франка.

Публіцистика Д. Донцова зазнавала критики не тільки ворогів, але й однодумців із національного табору. Але попри все, нікому не вдасться заперечити великого позитивного впливу його та його послідовників на виховання національної, патріотичної одержимості нового покоління свідомих, жертовних борців за незалежну Україну. 

"Підстави нашої політики" - аналіз причин поразки Укр. Революції. Ці причини:

1. Пацифізм укр. Лідерів;

2. Відсутність укр. Армії;

3. Ідеали демократії;

4. Соціалістичні ілюзії;

5. Необхідність орієнтації на Європу. 

"Катова вечеря" ("Шляхи", 1915 р.) - дискусійна стаття, на яку була відповідь Старосольського. Основна думка - обіцянки лідерів іноземних держав, яким вірять укр. Вожді - це катова вечеря для України. Необхідно працювати "солідно, зусереджено, спокійно зі страшною мовчанкою". 

"З нагоди 5-літніх роковин проголошення незалежності У." (ЛНВ,1923,кн.1):

1) аналіз кризи націоналізму і кризи демократії;

2) політ. Незрілість,відсутність сильних лідерів - причини того, що У. Стала нацією без голови;

3) підняти прапор укр. Нац. Не можуть ані укр. Демократи, ані укр. Монархісти, адже вони орієнтуються на Москву, "адже люди з такою психологією не можуть бути речниками нац. Визв-ння в наші часи";

4) криза укр. Націоналізму - у відсутності відповідних людей, трагедія У. - на чолі революції опинилися люди з "чисто мировим складом психіки. 

"Атрофія церебрі" ("До психології рідного філістерства") (ЛНВ, 1923,кн.8):

- пробл. Укр. Інтелігенції;

- критика укр. Інтелігенції за те, що укр. Політична думка відстає, за те, що в ній переважають старі гасла, мертві слова, повторювані без віри у них, а тому вони не захоплюють маси;

- критика укр. Преси за інертність, неоперативність, невміння використати ефект. Факти, невміння переконувати міжнародну громадськість. 

"В. Ленін" (ЛНВ, 1924,кн. 3-4): вважав Леніна геніальним політиком; висловлював неприхов. Жаль, що українці не змогли нічого протиставити Ленінові. Показав природу ленінізму як політичної течії. 

"Могікани демократії" ("Вісник", 1935):

- критика тих, хто вірив у гасла соціалізму, в ідеали демократії, гуманізму, пацифізму - це лише фігові листки, якими прикривається;

- роль особи і місце в історії; насильства в політичній боротьбі; що є двигуном іст. - гарні гасла і теорії чи нова каста людей.