"З москалями нема спільної мови" 1952 р., «Укр. Самостійник»
Бандера
пише про агресивну зовнішню політику СРСР, оскільки союз мав атомну зброю.
Американський уряд, що вів з союзом холодну війну, на національні інтереси
поневолених СРСР народів не зважав, в них на 1 плані була боротьба з
комунізмом.
Бандера
виступив проти спроб російської еміграції підпорядкувати собі укр.
нац-визвольний рух й укр. еміграцію, а також гостро критикував американську
політику.
Пише
про те, що Росія у всі часи ніколи не послаблювала своєї імперіалістської
політики, жорстоко поневолювала й знищувала підкорені народи.
Бандера
вважав, що Україна може створити спільний антибільшовицький фронт з такими
чужими силами, які позитивно ставляться до укр. державності й не мають жодних
ворожих намірів щодо України. Серед рос. еміграції не було ані таких сил, ані
намірів, тож поки в рос. таборі не почнуть позитивно ставитись до укр.
визвольного руху та інших поневолених народів, до того часу з москалями не
може бути спільної мови.
"Первородний гріх проросійської концепції", «Укр. самостійник»
·
роз’яснює й критикує проросійські
напрями в американській політиці;
·
американська політика – суміш
реальних фактів з нереальними мріями;
·
«коренем усіх помилок
американської політики і планів супроти СРСР є теза, що московська нація,
московський імперіалізм і більшовизм – це 3 окремі, а не зрослі явища, що
ворогом інших народів є сам більшовизм, і що в боротьбі проти нього можна мати
московський нарід за союзника».
"Відкриті карти", 1952, «Укр.
самостійник»
·
Бандера продовжує дуже гостро
критикувати американську політику;
·
Звинувачує амер. Політику в
лицемірстві, в допомозі більшов. Росії, в завданні шкоди нац-визвольним рухам;
·
Бандера декларує принципову,
непохитну позицію укр. еміграції, котра висловила своє ставлення до
проросійської політики амер. уряду;
·
Наголошує на консолідації усіх сил
проти СРСР, але враховуючи укр. нац. інтереси, а не потураючи московським
імперіалістам;
·
«Укр-ці ніколи не перестануть
боротися, навіть якщо на зміну більшовикам прийдуть московські імперіалісти, і
не залежно від того чи будуть якісь держави допомагати укр-цям чи ні».
"Ідея і людина в ідеологічному русі", 1954, «Шлях перемоги»
·
пише про розкол в лавах ОУН,
виступи проти Бандери;
·
осн. складники кожного
ідеологічного руху – ідея і людина;
·
пише про високі моральні вимоги до
людей, котрі хочуть брати участь у ідеологічній політичній боротьбі. Це не
залежить від кольору цього руху – мораль єдина для всіх.
"Хоч які великі жертви – боротьба конечна", 1956, «Шлях перемоги»
Проблема
статті – проблема боротьби і жертовності. Пояснює, чому боротьба повинна
тривати, що жертви були б значно більші, якби не було цієї самовідданої боротьби.
Є тільки 2 варіанти: піддатися і чекати смерті або ж боротися. Пасивні і слабкі
гинуть раніше, кожна свідома жертва сприяє самобутньому існуванню і розвитку
укр. нації.
"З
невичерпного джерела", 1957, «Шлях перемоги»
Невичерпне
джерело – це віра в Бога. Ще Костомаров зауважив різницю віри росіян
(ритуальність, зовнішній вияв) та українців, в яких переважає внутрішнє
переконання.
«Віра
найбільш скріплює сили душі через правдиву і глибоку віру в Бога – Спасителя
кожна людина і цілий народ має змогу безупинно черпати з вічно живого джерела
стільки сили, скільки їхня душа спроможна прийняти».
"Україна
не буде спільницею Москви", 1957, «Шлях перемоги»
Ми не повинні бути
спільниками тих, хто нас поневолював
Комментариев нет:
Отправить комментарий