6. Структура зах.-укр. преси 1 пол. ХХ ст. Характеристика окремих груп.

Структура преси – це сукупність періодичних видань, що функціонує на певних ідейно-концептуальних та методологічних засадах, зумовлена життєдіяльністю держави, нації, суспільства, що відображає цю дійсність, що є виразником національних інтересів і сприяє виконанню історичної місії того чи іншого народу чи держави.

Основними елементами структури західноукр. преси були:

a.                                           преса регіонів (Східної Галичини, Буковини, Волині, Карпатської України);

b.                                          провінційна преса;

c.                                           преса політичних партій і рухів;

d.                                          преса громадських товариств і організацій;

e.                                           прес, що відображає різні види життєдіяльності людини і суспільства (літературно-мистецька, фахово-станова, спортивна, краєзнавча тощо);

f.                                           преса, що розрахована на читачів, яким притаманні  певні демографічні, статеві чи вікові ознаки (жінки, молодь, підлітки, діти);

Галичина й галицька преса відіграла в історії України надзвичайну роль, саме завдяки їй не зникла укр. ідея, укр. справа. Свою місію у всеукраїнському контексті в ХХ ст. вона виконала цілком.

Преса Буковини через історичні перипетії національне відродження почалось тут набагато пізніше, ніж у Галичині, мабуть, через те, що народовці очолили його тут аж у 80 рр ХІХ ст, та й церква тут була поширена православна.

Преса Волині не залишилася осторонь всеукраїнського націоналістичного розвитку, хоча нац. відродження почалося тут після революції 1917 року, а великого впливу націоналізму зазнала з початку 30-х років. Волинська сторінка була у таких впливових газетах, як «Діло», «Новий час», «Нова зоря».