21. Публіцистика Симона Петлюри

Симон Петлюра народився 10.05.1879 в Полтаві в сім’ї міщан козацького походження. Початкову освіту отримав у церковно-приходській школі. У 1895 році навчався в Полтавській духовній семінарії, звідки у 1901 році був виключений за приналежність до Української національної громади. З 1900 року співпрацював з укр. виданнями. 1902 року опублікував статтю в «ЛНВ». Восени виїхав на Кубань, під керівництвом Щербини опрацьовує архіви кубанського війська. Редагує журнал «Селянин». Наприкінці 1905 року переїздить до Києва. 1906 року бере участь у з’їзді СДРП. Їде до Петербурга. 1909 року поселяється у Москві. 1912 — працює у журналі «Украинская жизнь». Ці роки визначальні для консолідації особи. Саліковський вважав, що погляди Петлюри щодо відокремлення України помилкові і шкідливі, але пізніше переконався у їх правильності. Після поневірянь по Європі Петлюра поселяється у Парижі, активно займається журналістською діяльністю. Засновує журнал «Тризуб». 25.05.1926 року загинув від кулі більшовицького агента. Похований у Парижі.

«Перед судом історії. Слово до сучасників  і нащадків» Хоче розказати деякі моменти своєї боротьби, щоб пояснити певні речі. Пише про особливості нац..виз. змагань. Про помилки і засліпленість політ.лідерів, які орієнт на Азію, а не Європу. Партії не визначилися, на кого спиратися: на Європу, чи на Росію. Жалкує, що частина людей (Винниченко) надали перевагу Москві.

Пише про роль армії, як нац. Сили необхідної для утвердження української державності. Пише про себе як про прихильника реальної політики можливих осягнень, а не фантастичних інтенцій (прагнень). Тих, хто справді хоче працювати, дуже мало.

Виступає проти змін уряду, бо це деморалізує молоду державу. Мусить бути підпорядкованість армії державній дисципліні

Україна мусить бути соборною з центром у Наддніпрянщині

Не треба форсувати ідею державності, щоб не скомпрометувати її, але важливо про цю ідею не забути.

«Завдання української військової літератури». Журнал «Табор» №1 1913р. Складається зі вступу і 13 розділів 1-9 розділи Порушує проблеми державно-стратегічного характеру. Підкреслює значення армії з врахуванням досвіду революції 1917-20рр. Україна чекавши підтримки рос.армії, змарнувала час не створивши армії. Не можна, щоб якась партія отримувала владу над військом.

Географічні умови не захищають Україну, тому треба шукати захисту у різних союзах. Виступає за війну як спосіб підняти геройський та патріотичний дух нації.

Завдання військової літератури допомогти воякам скристалізувати свої фахові знання; прищепити військовий світогляд, воєнну доктрину; доводити, що патріотизм ще більше потрібен у скрутні часи.