41. Преса Карпатської України.

Періодизація преси Карпатської України:1) життя українців за часів Австро-Угорщини-пошук національного обличчя, доба національної ідентифікаціїї; 2) спроба самовизначення (1918-1919); 3) неухильне зміцнення українських національних позицій і боротьба за втономію (1920-1938); 4) доба автономії державності (1938-1939).

А. Животко пов’язує початок Карпатської преси з іменем І. Чаковського, що у 1856 році почав видавати «Церковную газету», що радше виражала інтереси закарпатських москвофілів. Виходила російською мовою, яка більш була схожа на «язичіє» проти цього був М.Драгоманов. ! 1867-1871 рр. в Ужгороді виходив «Свет» Видавало його Товариство

Св. Василія Великого. Це було перше видання, що вийшло у Карпатській Україні.. 1 1871 році ця ж газета почала виходити під назвою «новий свет», але як і попередній не мав популярності серед українців через москвофільські ідеї. 1873 рці почав виходити часопис «Карпати»(М. Гомичков), проте до 1886 року втратила свою популярність. 1885, виходив понад 10 років, мав 25 передплатників.У 1897 р. починає виходити часопис «Наука», його видає Товариство св. Василія Великого. З часом до нього почали ставитися вороже москвофіли. Його мова все більше наближувалася до народної. На сторінках з’являлися твори закарпатських авторів, Наддніпрянської України і Галичини. Видання захищало історичні права українців, сприяла розбудові культурно-освітнього та економічного життя. З 1907 починає виходити додаток «Село». «Наука» виходила до Першої світової. Під впливом «Науки» у 1808 році виходить «Неділя». Виходила у Будапешті за редакцією М.Врабеля для угро-русського народу. За розрахунками А.Животка до розпаду Австро-Угорщини виходило 13 часописів, з них лише «Наука» найближча до народної.

У другий період, що тривав лише рік і коли гостро ставилося питання щодо незалежності русинів виходила»Наука», яка від 1 січня 1919 року змінила назву на «Руську країну».До попередньої повернулася у вересні. ЇЇ політичним противником була «Руська правда», яке ненавиділо все українське.

Наступний період 1920-1938 рік-період піднесення українського національного руху. В ті часи культурну боротьбу очолювала з українського боку «Просвіта»(9 травня 1920). До середини тридцятих років вона мала 14 філій, 235 читалень, 143 аматорські гуртки. Від 1921 року існував театр актора М.Садовського. При просвіті діяв науковий відділ з бібліотекою та з музеєм і видавництвом «Наукового збірника». Видавала 150 книжок. Виходив дитячий журнал «Пчілка». Філія «Просвіти» в Хусті видавала журнал «Світло». Чеський уряд будь-якими способами намагався закривати читальні, але «Просвіта» працювала йому всупереч. Гостро постало мовне питання. У 1936 році вперше на Закарпатті вийшов підручник українською -«Жива мова» Ф. Агія.. Державною українська стала лише на Карпатській Україні. Серед видань цього періоду, що боролися за культурне піднесення свого народу були: «Українське слово», «Свобода», «Земля і воля», «Нова свобода», «Народна сила», «Поступ», «Пробоєм», «Карпатська правда» та ін., але слід розрізняти видання українські та україномовну. Тоді сформувалися такі групи видань: 1)ті, що стоять на український позиціях,2)ті, що орієнтуються на Чехо-Словаччину,3)про мадярські,4)москвофільські,5)комуністичні, ті, що орієнтуватися на більшовицьку Росію. Партій  у 1920 році було безліч, але російською лише одна - Руська хліборобська партія, яка у 1923 стала Християнсько-народною партією, її очолив о.А. Волошин. Орган -«Свобода». У 1936 році Українське національне об’єднання почало видавати «Нову свободу». Соціал-демократи видавали «Народ», а потім Українська селянська партія видавала «Народну силу».

Загальнополітичні видання: «Українське слово», «Нова свобода»;офіційні урядові видання: «Русин», «Бюлетень»;літературно-художні-«Наша земля»; наукові видання: «Наукові збірники» «Просвіти», «Вісті етнографічного товариства»; просвітницько-популярні: видання «Просвіти»; педагогічні: «Урядовий вісник», «Учитель», «Учительський голос»; господарсько-торгові, кооперативні-«Господар», «Підкарпатське пчолярство», «Кооператива»; молодіжні: «Пластун», «Пластовий ранок», «Поступ», «Табор»; дитячі: «Віночок для підкарпатських діточок» тощо.

«Русин»- 1920-21, неофіційний орган Г. Жатковича, головним редактором був його брат. Об’єктивно відображала події того часу. Вона робила все можливе, щоб залучити людей до ідей українства та залучити їх до нац.українського життя. На сторінках «Русина» друкувалася Ю.К. Жаткович, С.Сабов, Ф. Тихий тощо. З 1923 року щоденник «Русин», очолив Ф. Тихий. «Русин» намагався піднести політичний рівень українців. Писав про політичне життя краю, вміщував огляди інших видань., не оминав економічну проблематику, мистецтво, культурне життя.

«Народ»-20-21, з 14ч. назва «Вперед». Його започаткували відомі діячі «Просвіти» Є. Пуза, С.Клочурак. Основні рубрики-«Дописи», «Вісти», «Вісти з світу». Багато уваги приділяла культурній проблематиці. З 15 номера, виходить перший номер «Вперед»..Редактор-Ст. Клочурак, згодом Дм. Німчук. Виступала проти москвофільства, чехізації, мадяронів. Були випади проти «Свободи» та «Українського слова».

Важливе місце посідало видання «Свобода»(22р.). Перші три роки воно було незалежним., а з 25р. видання Християнсько-народної партії. Виходила на кошти о. А. волошина. Рубрики: «Із партійного життя», «Дописи», «Новітні вісті», «Політика», “Бесіда», «Література», «Духовне життя».До 30 р. виходила з етимологічним словником. Містила відомості із діяльності «Просвіти».В ній містилися вагомі з огляду нації статті о. А .Волонина.1938р стає «Нова свобода».

«Свобода» і «Вперед»-партійні видання, «Українське слово» було покликане бути над партіями.  Виходила газета двічі на місяць, а з 1934 року стає тижневиком.»Українське слово стояло на боці української мови., полемізувала з антиукраїнськими виданнями(«Руській вестник», «Русская земля», «Наш путь» тощо). Відображало життя пол.., екон., культ. закарпатських українців, та про діяльність товариств і організацій, зокрема «Просвіти», «Учительської громади». Особлива увага приділялася проблемам літ, писали про інтелігенцію.

«Народна сила»-(36-38) орган Української селянської партії. Заснувала письменниця І.Невицька.Рубрики: «»Вісті», «З українських земель», «що чувати в світі», «повідомлення». Намагалася відобразити картину життя краю. Захищала автономію краю, проти москвофільства і чехізації.1938 перестає виходити.

Також у зростанні національної свідомості важливе місце посідали журнали: «Учитель», «Учительський голос», «Наша школа», «Підкарпатська Русь», освітньо-господарський журнал «Світло», журнал «До перемоги».

Четвертий період-доба автономної державності. 15 березня 1939року Карпатська Україна стала незалежною. В цей період єдина щоденна газета «Нова свобода». Це український незалежний щоденник, на якому лежав тягар стосовно діяльності КУ.18 січня1939 року було створено Українське національне об’єднання (УНО). Карпатська Україна почала готуватися до виборів у Сойм, передвиборчу кампанію провела  «Нова свобода». На виборах 93.8 % проголосували за кандидатів УНО, що свідчило про гідне виконання свого обов’язку. Рубрики газети: « Вісті по світу», «На теми дня», « Культура й освіта», «Театр і мистецтво», «по селах і містах Карпатської України, рубрики із оглядом зарубіжної преси, про КУ.

Також театр «нова сцена» видавав місячник «Нова сцена»(1939р.), виходила для се клан газета «карпатська Україна», у Празі тижневик «Наступ», релігійний місячник «Благовісник», також виходив «Урядовий вісник» за ред.., Гренджі-Донського, офіційний друкований орган уряду, багато зробили відділи «Летючої естради».