Основні
риси функціонування західноукр. преси в 1 половині ХХ ст.:
·
західноукраїнська преса того часу
функціонувала на територіях кількох держав (Австро-Угорщина, Польща,
Чехословаччина, Румунія);
·
попри функціонування на території
кількох держав підкреслювався її регіональний характер, локальне розповсюдження
(ЛНВ, «Вісник» Донцова, «Діло», «Новий час», «Нова зоря», на Закарпатті –
«Свобода», «Нова свобода», на Буковині – «Самостійна думка», «Час»);
·
добра структурованість преси
(кожна сфера життя, кожна структура потребувала інформаційного та ідеологічного
забезпечення);
·
тогочасна преса була справді
народною пресою, бо захищала народні інтереси, в ній брали участь представники
всіх соціальних верств, часто виходила коштом народу;
·
широка соціальна база редакцій
газет (у видавництві брала участь інтелігенція, зрідка селяни та робітники –
Україна не мала вищих шкіл, де готували б журналістів);
·
оскільки всі відомі вчені та
культурники брали участь у пресі, її інтелектуально-професійний рівень був дуже
високим. Не випадково, що провідні публіцисти входили до вищих керівних органів
держави (Кедрин, Баран – УНДО, Шлемкевич – Фронт нац. єдності, Назарук – Укр..
християнська організація, ОУН – Ольжич, Теліга, Маланюк, Стецько, Василіян);
·
саможертовність та пасіонарність
укр. публіцистів, багато з яких загинули;
·
західноукр. преса ніколи не була
просто хронікером подій, основне її завдання було пробудження свідомості;
·
західноукр. преса була частиною духовного
й політичного життя;
·
порушувала вічні проблеми історії
й життя, проблеми націоналістичного світогляду, стосунків з Росією, інтеграції
на Європу, а не Азію, проблеми державності, свободи й відповідальності.
Преса формувала думку суспільства;
·
тісний зв’язок преси і укр.
політичної думки;
·
інтенсивність й динаміка
зростання, розширення преси;
Комментариев нет:
Отправить комментарий